П’ятий том «Добраніч, Пунпуне» вже в SkvozNYAk

До SkvozNYAk приїхало продовження однієї з тих манґ, про які складно сказати просто «хороша», «сумна» чи навіть «важка». Свіженький 5 том «Добраніч, Пунпуне» Ініо Асано вже у нас.

А якщо ви давно дивилися в бік цієї історії, але так і не наважилися почати, зараз для цього дуже вдалий момент. Українське видання серії продовжується, а в SkvozNYAk наразі представлені томи 1–5. Тож із манґою «Добраніч, Пунпуне» можна познайомитися від самого початку, а тим, хто вже збирає серію, час забирати 5 том «Добраніч, Пунпуне» на свою полицю.

Чому «Добраніч, Пунпуне» стала такою відомою?

На перший погляд Пунпун виглядає майже кумедно. Головного героя Асано зображує не як звичайну людину, а як просту, майже дитячу схематичну істоту. І все це існує посеред надзвичайно детального, реалістичного світу.

Але саме за цією простотою поступово відкривається зовсім не проста історія дорослішання.

Пунпун стикається з проблемами в родині, першими почуттями, самотністю, розчаруванням у людях, страхом перед майбутнім і поступовою втратою того простого уявлення про життя, яке ми маємо в дитинстві.

Ця манґа не намагається зробити дорослішання красивим. Її герої помиляються, закохуються не в тих людей, завдають болю собі й іншим, тікають від відповідальності, намагаються почати все спочатку і далеко не завжди розуміють, чого насправді хочуть.

Саме тому Пунпун для багатьох читачів перестає бути просто персонажем. У різних моментах цієї історії надто легко впізнати страхи, думки та переживання реальних людей.

Яку манґу створює Ініо Асано?

Асано особливо добре працює з буденністю. Йому не потрібні масштабні битви чи надздібності, щоб зробити сцену напруженою. Іноді достатньо кімнати, двох людей і однієї розмови, після якої щось між ними вже ніколи не буде таким, як раніше.

Для його робіт характерне поєднання психологічної драми, повсякденності, чорного гумору, абсурду та сюрреалістичних образів. А ще дуже впізнаваний контраст між деталізованим, майже фотографічним оточенням і незвичайними візуальними рішеннями.

За зовні звичайним життям персонажів Асано говорить про самотність, стосунки, страх перед майбутнім, дорослішання, розчарування і ту незручну частину життя, про яку людям часто простіше мовчати.

«Добраніч, Пунпуне» дуже яскраво показує цей авторський стиль.

Це точно не та манґа, яку радять словами «почитайте, буде легко й весело». Але якщо ви любите психологічні історії, які залишають після себе думки й не закінчуються разом з останньою сторінкою, знайомство з Пунпуном варте уваги.

А якщо знайомство вже давно відбулося, п’ятий том уже чекає у SkvozNYAk.